Вже стає гарною традицією у нашому закладі проведення тематичних виставок поробок наших вихованців та їх батьків.Ось і цього року, з метою збереження народних традицій та виховання поваги до духовної спадщини українців,розвитку творчих умінь підростаючого покоління напередодні світлого свята Великодня пройшла виставка “Великодній сувенір”.Під час якої продемонстрували фантазію та креативність. Щиро дякуємо батькам за неймовірні враження та емоції.
Великдень – це не лише одне з найвеличніших християнських свят, а й символ відродження, надії та перемоги життя над смертю. У 2025 році ми зустрічаємо його з особливими почуттями – у серці кожного українця живе віра в перемогу, мир і світле майбутнє для нашої країни.
Нехай у Ваш дім увійдуть Господній мир і Його всесильне благословення. Нехай пасхальні піснеспіви гучно лунають у Ваших домівках і радісно сповіщають, що Христос Воскрес воскресне й Україна.
В нашому закладі теж вихователі старшої та молодшої груп провели розваги та серію занять по ознайомленню із величним святом “Великдень”.
Вітаємо Шайнюка Самуїла з чудовим результатом та зайнятим 2 місцем у конкурсі “Чарівний олівець”.
Бажаємо і далі бути по життю переможцем, досягати все нових і нових висот і не зупинятися. Нехай ця перемога стане тільки початком твоїх успіхів,щоб дороги всі відкривалися перед тобою і твоїми прагненнями. Ти- молодець, ми пишаємося тобою.
Весна в Україні пробуджується від зимового сну у різних кольорах та ароматів квітів. Чути співи пташок, які повернулися з теплом весни і радіють красою зелені кущів та дібров. Світить яскраве сонечко і свою ніжність дарують підсніжники. З українськими мотивами веснянки чути мелодійні звуки сопілки та веселі таночки вихованців ЗДО “Веселка” старшої та молодшої груп.
З повномасштабним вторгненням ворога на наші українські землі, з новою силою звучить художнє слово видатної української письменниці, перекладачки, громадської та культурної діячки: «А звемось просто українці, бо ми такими єсьмо». Саме українське слово стало матрицею творчості Лариси Петрівни Косач, ідентифікатором українки через етнонім, через націоналізм.
Леся Українка однією з перших почала говорити про жіночу особистість і непокору: доводила, що жінка вільна обирати свій шлях самостійно. Не дарма Іван Франко називав її “єдиним мужчиною в нашому письменстві”
«Це була жінка-боєць, жінка-воїн, – суща правда. Але це була жінка, і глибокою, і ніжною жіночністю овіяні деякі її ліричні шедеври, в яких вона часом – на хвилинку – опускала гострий свій меч і навіть іноді видобувала з серця сумнів, ба й розпачливі ноти…» – так писав про неї Максим Рильський.
«Ні! я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає» – промовляє до нас Леся Українка. Ці слова стали пророчими для поетеси в боротьбі за любов, за життя. Для нас, сучасників, вони є усвідомленням того, наскільки Леся Українка випереджала час і тоді, і тепер! Сьогодні весь український народ мужньо і незламно стоїть у боротьбі за свою ідентичність, свободу, за рідну Україну!
Вашій увазі пропонуємо переглянути інтегроване заняття в старшій групі.
